Затверджено
рішенням
сесії обласної ради
від
26.12.2002 № 4/26
ОБЛАСНА ПРОГРАМА
розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року
Вступ
Проблема соціального
відродження села є однією з найактуальніших і визначальних умов аграрної
політики. Прорахунки у стратегії і тактиці проведення реформ, недооцінка важливості
соціальних чинників, ролі сучасної інфраструктури
призвели до кризових явищ у соціальній сфері села.
Реформування
аграрного сектора не покращило умов життєдіяльності сільського населення, чисельність якого - 527,5 тисячі
осіб, або 49,7 відсотка загальної кількості мешканців області. Із 260,5 тисячі працездатних осіб, які мешкають у сільській місцевості, 102,1 тисячі осіб, або
41,2 відсотка ніде не працюють і не навчаються. Цей показник п’ять років тому був
у 4,8 раза менший.
Зросла чисельність
безробітних, які мешкають у сільській місцевості. За 2000-2002 роки чисельність працівників реформованих господарств
зменшилась на 24 тисячі осіб.
Повільно зростають реальні доходи селян, головним джерелом яких
залишаються надходження від низькопродуктивної праці в особистих господарствах.
Практично не відновлюється діяльність підприємств і установ сфери
обслуговування, припинилось оновлення матеріальної бази соціальної інфраструктури.
Усе це негативно позначається на соціально-демографічній ситуації на селі. За
2001 рік у сільській місцевості смертність перевищила народжуваність на 2373
особи. У 835 населених пунктах (79,3 %) протягом останніх п'яти років кількість
померлих перевищила кількість народжених. У ряді сіл (2,8 %) за цей час не народилося жодної
дитини. Прогресує обезлюднення сіл. Майже у третині населених пунктів кількість
мешканців не перевищує 200 осіб.
Однією з основних причин занепаду соціальної сфери села стала економічна
криза 90-х років, зокрема спад виробництва, зниження доходів суб'єктів господарювання в сільському господарстві.
За останніх
10 років обсяги виробництва валової
сільськогосподарської продукції в області скоротилися на 42,4 відсотка, рівень споживання населенням рибопродуктів, м’яса і
м’ясопродуктів, овочів і фруктів, яєць, молока і молокопродуктів у 1,3 – 2,0 рази нижчий рекомендованих
медичних норм їх фізіологічної потреби, а картоплі і хлібопродуктів – вищі.
Безробіття і бідність
сільського населення не стали предметом належної уваги з боку відповідних
центральних та місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.
Керівники сільськогосподарських підприємств, фермери не взмозі виконувати вимоги чинного законодавства щодо мінімального розміру і додержання строків виплати заробітної плати.
За рівнем середньомісячної заробітної плати, що становить лише 30,6 відсотка
середнього рівня заробітної плати у виробничих галузях, сільське господарство
посідає останнє місце. Більше
половини працівників, які
відпрацювали понад 50 відсотків робочого часу, отримували
заробітну плату нижчу мінімальної.
На розвиток соціальної
інфраструктури села негативно впливають обмеженість бюджетного фінансування та незадовільний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств.
Безпідставно
зволікається передача частини об'єктів соціальної сфери, що перебуває на
балансах підприємств агропромислового комплексу, у комунальну власність. Крім того, є необхідність зміни підходів до вирішення питань розвитку соціальної сфери на селі,
зокрема звільнити сільськогосподарських товаровиробників від обтяжливих турбот
утримання об'єктів соціальної інфраструктури. Агроформування
все ще фінансують утримання 13
загальноосвітніх шкіл, 12 дошкільних установ, по 30 закладів культури і охорони
здоров’я, майже 30 000 кв.м. житлового фонду, 167 км інженерних мереж. Продовжується
передача частини об'єктів у
власність територіальних громад. У комунальну власність передано 73 відсотки
шкіл, 69 - дитсадків, 68 - клубів, 30 - житла і
93 відсотки інженерних мереж.
Стримується
агроформуваннями
передача об'єктів у власність територіальних громад через нестачу коштів і відсутність законодавчо узаконених
механізмів фінансування соціальної сфери з місцевих
бюджетів. Практично припинилось
фінансування за рахунок бюджетних коштів капіталовкладень у соціальну
інфраструктуру села і відшкодування суб'єктам господарювання витрат на її
розвиток.
Унаслідок фізичного зносу
матеріальної бази сільськогосподарського виробництва збільшується рівень
травматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, залишається високим
рівень травматизму невиробничого характеру. На відміну від
командно-адміністративної системи, коли весь комплекс соціальних проблем на
селі розв'язувався сільськогосподарськими підприємствами, в умовах становлення
приватного сектора в аграрній сфері ці проблеми мають
вирішуватися
спільними зусиллями центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та населення (споживачів
відповідних послуг).
У 799 населених пунктах області відсутні дошкільні заклади, у 340 – немає шкіл. Потребує капітального ремонту 31 відсоток наявних
дошкільних закладів, більше 2 відсотків їх знаходиться в аварійному стані,
у школах відповідно 27 і 3,3
відсотка.
Третина населених пунктів немає клубів чи будинків культури, у половини - бібліотек. Не мають відділень зв’язку 60 відсотків населених
пунктів. Технічний стан наявних будівель та споруд соціальної
інфраструктури незадовільний.
В усіх
сільських населених пунктах є 176 822
житлових будинки, загальна площа яких 11 296 тис.кв.м., 18,4 відсотка з них
мають центральне опалення, 18,1 відсотка – природний газ. За останніх 5 років
збудовано тільки 1,7 відсотка загальної кількості житлового фонду.
Телефонізовано тільки 14,6
відсотка сільських помешкань. Житлові умови селян значно поступаються міським.
Сприятимуть реалізації завдань обласної Програми розвитку
соціального сфери села на період до 2005 року (далі - Програма)
Державна програма забезпечення молоді житлом та Національна програма “Діти
України”, а також: Регіональна програма підвищення рівня життя населення,
Цільова програма “Житло для молоді”, Регіональна програма “Діти України”,
Територіальна програма зайнятості населення області на 2002 рік, Програма
розвитку особистих господарств громадян області на 2001-2004 роки.
Для фінансування цих програм у нинішньому
році надійшло 3,2 мільйона гривень державних централізованих
капіталовкладень та майже 7
мільйонів гривень коштів з місцевих бюджетів.
Органи
місцевого самоврядування мають сприяти
формуванню ринкового середовища на селі з метою підвищення його
прибутковості та добробуту селян, враховувати особливості кожного села, рівень
фактичної забезпеченості об’єктами соціальної інфраструктури, вимоги та потреби
сільських громад щодо їх розвитку.
1.
Цілі
та завдання Програми
Метою Програми є
припинення негативних процесів у соціальній сфері села, досягнення позитивних
зрушень у забезпеченні життєдіяльності сільського населення, поліпшення
демографічної ситуації і розвитку трудового потенціалу.
Програма є першим
кроком до формування високорозвиненої соціальної
інфраструктури на селі як системи підприємств, організацій і установ, що надаватимуть відповідні послуги сільському населенню, зростання добробуту селян, формування та постійної підтримки
розвитку соціальної сфери на селі як способу життя частини суспільства.
Програмою передбачається:
- збільшення зайнятості сільського
населення на сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових
форм та особистих господарствах за рахунок нарощування обсягів виробництва
сільськогосподарської продукції та її
первинної переробки і збереження, поширення в сільській місцевості
практики урізноманітнення видів господарської діяльності;
- підвищення продуктивності
праці, рівня заробітної плати працівників сільського господарства та
застосування науково обгрунтованих норм праці; ефективне використання трудових
ресурсів та робочого часу; зупинення закриття, а також відновлення діяльності
раніше закритих та нових закладів соціально-культурного призначення в сільських
населених пунктах; нарощування обсягів житлового будівництва на основі
спеціальних програм його підтримки;
- збільшення обсягів
будівництва інженерних мереж і споруд насамперед у регіонах, де відсутні
місцеві джерела питної води та паливно-енергетичні ресурси, розвиток систем
розвідних мереж водо- та газопроводів з метою більшого завантаження існуючих магістралей; створення
сприятливих умов для розвитку на селі сфери платних послуг.
2. Ресурси для розвитку
соціальної інфраструктури села
Головним критерієм
подальшого функціонування об’єктів соціальної сфери, що належали колективним господарствам, повинен бути попит на ті чи інші види послуг. Усі
об’єкти доцільно згрупувати на комерційні (магазини, будинки побуту, лазні,
пральні), госпрозрахункові (інженерна інфраструктура, житловий фонд), бюджетні
(школи, дитячі садки, клуби, медичні заклади, бібліотеки). Необхідно провести
реструктуризацію соціальної сфери і виробити надійні механізми її стабільного
фінансування. Підтримання у належному стані та поточний ремонт шкіл, дитячих садків,
медичних закладів, бібліотек та інших об’єктів соціальної сфери здійснювати за
рахунок коштів місцевих бюджетів, спонсорської допомоги та інших джерел, не
заборонених чинним законодавством.
До розвитку
соціальної інфраструктури максимально залучатимуться наявні у селах і не
використовувані приміщення, майно, об'єкти незавершеного будівництва.
У 2003-2005 роках необхідно
відновити роботу в існуючих та реконструйованих приміщеннях шкіл (5) ,
дошкільних навчальних закладів (6), закладів охорони здоров'я (20), будинків
культури і клубів (9), добудувати, збудувати і увести в експлуатацію 12 шкіл, 3
дошкільні навчальні заклади, 18 закладів охорони здоров'я, 3 клуби.
Під час добудови об'єктів
мають бути переглянуті раніше прийняті проектні рішення з метою приведення
місткості приміщень у відповідність із наявною кількістю споживачів і розташування
на вивільнених площах закладів суміжних галузей. Слід прийняти рішення щодо
об'єктів незавершеного будівництва, добудова яких технічно неможлива або
недоцільна. Для фінансування будівництва і реконструкції об'єктів
інфраструктури передбачається залучати кошти місцевих бюджетів, підприємств та
організацій виробничої сфери, суб'єктів господарювання у сфері обслуговування,
населення та інвестиційних фондів (місцеві джерела), а також інших джерел, не
заборонених законодавством.
На розвиток соціальної
інфраструктури села в 2003-2005 роках має бути спрямовано не менш як 30
відсотків видатків, що здійснюються з Державного бюджету України на капітальні
вкладення. Це дасть можливість досягти виділення бюджетних коштів на розвиток
соціальної інфраструктури села в обсягах, передбачених Законом України
"Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового
комплексу в народному господарстві".
Державні капітальні
вкладення мають використовуватися для створення найнеобхідніших умов
соціально-культурного обслуговування жителів сіл, де відсутні навчальні заклади
та заклади охорони здоров'я і є достатній контингент споживачів відповідних
послуг. Під час будівництва і реконструкції інших об'єктів виділяються кошти з Державного бюджету як пайова участь держави
для заохочення місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування та недержавних інвесторів до розвитку соціальної інфраструктури
села.
Орієнтовно на розвиток
матеріальної бази об'єктів соціально-культурного призначення, водо- та газозабезпечення
необхідно передбачати у Державному бюджеті кошти для
області в таких
обсягах: у 2003 році – 6,4 млн. гривень, 2004 році – 7,96 млн. та 2005 році – 12,23 млн.
гривень. При цьому мають бути залучені також кошти з місцевих
бюджетів та інших джерел, не заборонених чинним законодавством, для виконання Програми
відповідно по роках 14,5, 18,24 і 24,07 млн. гривень.
Для стимулювання
індивідуального житлового будівництва на селі за програмою "Власний
дім" у Державному бюджеті, з урахуванням його можливостей, мають бути
передбачені видатки для надання кредитів індивідуальним забудовникам. Розподіл
коштів Державного бюджету по регіонах здійснюється щороку відповідно до
фактичних обсягів фінансування регіональних програм за рахунок місцевих бюджетів
та інших джерел. На спорудження житла згідно з Програмою “Власний дім” в 2003-2005 роках необхідно спрямувати з місцевого
бюджету та інших джерел відповідно 0,7, 1,4 і 2 мільйони гривень. Обов'язковою умовою успішного розвитку соціальної інфраструктури
в 2003-2005 роках і у подальшому є будівництво групових, а також пов'язаних з
ними локальних водопроводів, магістральних газопроводів та
газопроводів-відводів, автомобільних доріг загального користування, ліній
електропередачі, об'єктів телефонізації тощо. До фінансування соціального
розвитку села у період виконання Програми слід залучати також кошти
Українського фонду соціальних інвестицій (далі - УФСІ), що на конкурентній
основі здійснюватиме відбір і фінансування мікропроектів, ініційованих територіальними
громадами сіл, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями
тощо. Кошти УФСІ мають бути спрямовані на підготовку і впровадження
мікропроектів, пов'язаних із поліпшенням якості соціальних та комунальних
послуг для територіальних громад сіл, а також на зміцнення матеріальної бази
територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких
непрацездатних громадян.
Впровадження на селі
інноваційної стратегії розвитку, де виробнича та соціальна сфера тісно
взаємопов’язані, базуватиметься, перш за все, на технічному оновленні
агропромислового комплексу та створенні на селі сучасної інфраструктури –
оптових ринків, торгових домів, розвитку біржової торгівлі. Виходячи з того, що
через декілька років існуюча на селі техніка стане повністю непридатною,
необхідно вже сьогодні приступити до
створення сучасної ринкової системи матеріально-технічного забезпечення
сільськогосподарського виробництва, створення мережі лізингових компаній.
Модернізація та розвиток
агропромислового комплексу значно підвищить його економічну активність та
інвестиційну привабливість, сприятиме зайнятості молоді у сільському
господарстві.
Наявні в області рекреаційні
ресурси – Шацький національний парк, Озерянська група озер та озера карстового
походження, розташовані у басейнах річок Турія та Прип’ять – становлять досить
вагому матеріальну і природно-соціальну базу для залучення населення у нові економічні структури, створюють
сприятливі умови для реалізації потенціалу особистих інноваційних можливостей.
Розвиток
рекреаційно-туристичного бізнесу, зеленого та сімейного туризму у регіоні буде
сприяти вирішенню такої важливої соціально-економічної проблеми як безробіття,
поліпшить матеріально-фінансовий стан сільського населення, дасть поштовх для
розвитку інфраструктури села – будівництва кемпінгів, пунктів прокату інвентарю
та спорядження, закладів харчування, житлових будинків для сімейного туризму,
вузлів таксофонічного та телеграфного зв’язку, створення бізнес-інтернет
центрів колективного користування.
Максимальна мобілізація
інвестиційних ресурсів – коштів державного і місцевих бюджетів, власних коштів
населення, кредитів комерційних банків, ширше залучення іноземного капіталу та
ефективне управління ними дозволить забезпечити створення сучасної виробничої,
транспортної та соціальної інфраструктури на селі, підвищення життєвого рівня сільського населення.
3. Розширення сфери
зайнятості, створення умов
для зростання доходів
сільського населення
Спад сільськогосподарського виробництва, недооцінка соціальних аспектів
його реформування зумовили скорочення попиту на робочу силу в сільській
місцевості. В агроформуваннях нового типу зайнято лише 54,1 тисячі осіб, що на
46,8 тисячі осіб менше, ніж у 1990 році.
Зростає загальна чисельність
безробітних сільських громадян, які перебувають на обліку в міськрайцентрах
області. За статистичними даними рівень зареєстрованого безробіття на кінець
2001 року в сільській місцевості становив 5,7 відсотка. Статус безробітного
протягом поточного року отримали 9 166 сільських мешканців, що становить 40
відсотків від загальної чисельності безробітних.
Найнижчим в регіоні протягом останніх років залишається рівень оплати
праці працівників сільського господарства. В серпні цього року середня
заробітна плата з розрахунку на одного
штатного працівника облікового складу в сільському господарстві становила
139,52 гривень, що на 48 відсотків
менше рівня середньої заробітної плати в цілому по області. Значною
залишається і сума заборгованості із виплати заробітної плати в сільському
господарстві. Станом на 1 вересня 2002 року
вона становила 6,4 мільйона гривень, тобто 23 відсотки усієї суми заборгованості в області.
З метою підвищення рівня зайнятості сільського населення
передбачається:
- залучення безробітних сільських жителів до громадських та
сезонних робіт;
- поширення практики діяльності служби зайнятості щодо сприяння
розвитку малого підприємництва та самостійної зайнятості громадян за рахунок
надання одноразової виплати допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою
діяльністю з метою створення мережі підприємств і організацій агросервісу,
передусім у сфері матеріального постачання та збуту продукції;
- збільшення кількості інтегрованих професій з підготовки
кваліфі-кованих робітників у сільських професійно-технічних навчальних закладах;
- навчання та перенавчання безробітних сільської місцевості, зокрема по
курсу “Організатор малого бізнесу”, “Робітник фермерського господарства”;
- надання дотації роботодавцям, в тому числі сільськогосподарським
підприємствам різних організаційно-правових форм, на створення додаткових
робочих місць;
- працевлаштування безробітних на заброньовані робочі місця;
- проведення відповідної роз’яснювальної роботи щодо активізації
реєстрації селян як фермерів, власників-підприємців.
Зростання доходів сільського населення має забезпечуватися шляхом:
- дотримання мінімальних державних гарантій, положень Генеральної угоди
між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України і
всеукраїнськими профспілками та профоб’єднаннями на 2002-2003 роки,
Регіональної угоди між обласною державною
адміністрацією, обласною радою, об’єднанням організацій роботодавців та
федерацією профспілок області, галузевих угод, а також колективних договорів
щодо оплати праці та захисту прав працівників на своєчасну виплату заробітної
плати аж до притягнення в установленому порядку до відповідальності винних у
порушенні зазначених гарантій і положень;
- ужиття активних заходів щодо погашення заборгованості з виплати заробітної плати
працівникам сільськогосподарських підприємств усіх організаційно - правових
форм та поступового зменшення виплати
заробітної плати у натуральній формі;
- створення умов для участі членів трудового колективу в розподілі та
одержанні частини прибутку сільськогосподарських підприємств;
- здійснення державного контролю за додержанням законодавства про
оплату праці у сільськогосподарських
формуваннях всіх форм власності.
Своєчасно виплачувати
заробітну плату працівникам
сільськогосподарських підприємств, закладів освіти, охорони здоров’я,
культури в сільській місцевості,
не допускати заборгованості з соціальних виплат.
4. Поліпшення умов
соціально-культурного
обслуговування сільського
населення
Найгострішими проблемами
соціально-культурного обслуговування сільського населення є:
-нерозвиненість
мережі відповідних закладів, що не дає можливості частині населення
задовільняти найнагальніші потреби в навчанні і вихованні дітей, догляді за
людьми похилого віку та інвалідами, отриманні послуг у сфері охорони здоров'я,
культури, фізичної культури і спорту;
-неспроможність
місцевих бюджетів фінансувати діяльність закладів, що надають найнеобхідніші
послуги населенню;
-низький рівень забезпечення
закладів соціально-культурної сфери, особливо у невеликих селах,
кваліфікованими спеціалістами.
В області 344
сільських населених пункти,
де немає шкіл (у
середньому в них
проживає від 5 до
10 дітей дошкільного
і менше 5 дітей шкільного
віку). Через відсутність
належного фінансування протягом
1996-2001 років було
призупинено у сільській місцевості роботу 40
загальноосвітніх шкіл, 90
дошкільних закладів.
Більш як
10 тисяч учнів загальноосвітніх шкіл,
1,9 тисячі педагогічних працівників
сільської місцевості проживають
за межею пішохідної
доступності. У селах лише
13,5 відсотка дітей
дошкільного віку відвідують
дитячі дошкільні заклади.
У 155 селах відсутні будь-які лікарняні
заклади, з них 4 - населенням
500 і більше осіб. Значна кількість будівель соціальної сфери потребує
капітального ремонту. В області у середньому на 21 сільську, селищну раду припадає один стадіон.
Половина спеціалістів
закладів культури на селі працюють на умовах неповного робочого часу. Складні
умови проживання, несвоєчасна виплата заробітної плати, професійна та культурна
ізольованість зумовлюють плинність кадрів і неукомплектованість багатьох
закладів соціально-культурної сфери спеціалістами необхідних професій.
У зв'язку з цим у 2003-2005
роках зусилля мають бути спрямовані на виконання наступних завдань:
у сфері освіти:
-
визнання освіти як
пріоритетної галузі соціально-економічного і
культурного розвитку села,
створення сприятливих умов
для надання громадських послуг
закладами освіти;
-
здійснення органами державної
виконавчої влади та
місцевого самоврядування державної
політики в галузі
освіти у межах їх
компетенції і чинного
законодавства, зокрема щодо забезпечення
педагогічних працівників сільської
місцевості безоплатним користуванням житлом з опаленням
і освітленням у
межах діючих норм, а також права на одержання
у власність земельної
ділянки;
-
попередження закриття навчально-виховних закладів, поступове відновлення діяльності раніше закритих
та відкриття нових
типів закладів відповідно
до потреб населення;
-
збільшення обсягів будівництва закладів освіти із
залученням місцевих коштів у населених
пунктах, де немає
шкіл.
У 2003-2005 роках зусилля
мають бути спрямовані
на:
1.Приведення мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості
у відповідність до потреб
населення, а саме:
- протягом 2002-2005 років поступово відновити роботу раніше закритих дошкільних закладів у Володимир-Волинському (1),
Горохівському (2), Камінь-Каширському (4), Ковельському (5), Любешівському (4),
Любомльському (3), Маневицькому (3), Рожищенському (2), Шацькому (1) районах;
- організувати підготовку дітей
до навчання у школі, у тих
сільських населених пунктах, де не ведеться суспільне дошкільне виховання,
створити комплекси
“загальноосвітній
навчальний заклад - дошкільний навчальний
заклад”, “загальноосвітній навчальний
заклад – соціально-культурний
центр села”;
- забезпечити регулярне підвезення
до місця навчання
і додому дітей
дошкільного віку, учнів
та педагогічних працівників
у сільській місцевості;
- організувати навчання учнів
у початковій школі
за місцем їх
проживання (за наявності
не менше 5
учнів у населеному
пункті);
- застосувати нові форми
навчання і виховання
дітей з урахуванням
специфіки розселення та
зміни вікової структури
мешканців сіл;
- забезпечити виконання Програми
інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл, зокрема у 2003 році - 21 клас на 840 тисяч
гривень, у 2004 році - 23 класи на
910 тисяч гривень, у 2005 році - 25
класів на 1 мільйон гривень;
- відкрити для обдарованих дітей заклади нового типу у Горохівському, Ковельському, Луцькому,
Любомльському, Ратнівському районах;
- створити дослідні
майданчики на базі
загальноосвітніх навчальних закладів
для відпрацювання новітніх
технологій роботи вчителів, які викладають у
сільських школах два
і більше предмети;
- здійснити заходи щодо
виділення земельних ділянок
сільським вчителям для ведення
особистого селянського господарства.
2. Протягом 2003-2005 років завершити
будівництво шкіл з
різних джерел фінансування у
с.Льотниче (Володимир-Волинський район), с.Бережанка, с.Скобелка (Горохівський район),
с.Гряди, c.Стара Лішня (Іваничівський район), с.Добре, с.Осівці
(Камінь-Каширський район), с.Карпилівка, с.Грем’яче (Ківерцівський район),
с.Марковичі (Локачинський район), с.Баїв, с.Боголюби, с.Боратин
(Луцький район), с.Ветли (Любешівський
район), с.Видраниця (Ратнівський
район), с.Ворончин (Рожищенський район), с.Брунетівка (Старовижівський
район), с.Свинарин (Турійський район).
3. У 2005 році розпочати
будівництво школи на
106 учнівських місць
у с. Коритниця Локачинського району і на 160 учнівських
місць у с.Межисить Ратнівського району.
4. Завершити добудову:
- класних кімнат у
селах Хобултова Володимир -Волинського району, Дубове Ковельського району, Розничі
Маневицького району, Літогоща
Рожищенського району (2003 рік), Черемошне та Мельниця Ковельського
району (2004, 2005 роки),
- їдальні і майстерні школи с.Піщане Камінь-Каширського району (2003 рік),
- їдальні школи с.Стобихівка Камінь-Каширського району (2004 рік),
- спортивного залу школи с.Соснівка Камінь-Каширського
району (2005 рік),
- спортивного залу і котельні
школи села Микитичі
Володимир-Волинського району,
спортивних залів шкіл
у селах Городок та
Нова Руда Маневицького району (2004, 2005 роки).
5.Провести реконструкцію: гуртожитку
№ 2, котельні Овадівського професійно-технічного училища № 21 Володимир-Волинського району (2003 рік), приміщень дошкільних закладів
у селах Великий
Обзир, Брониця, Сошичне
Камінь-Каширського району
(2003-2005 роки).
у сфері охорони
здоров'я:
1.Продовжити
створення у сільських населених пунктах, де мешкає понад 1000 осіб, амбулаторій загальної практики –
сімейної медицини та прискорити реорганізацію сільських лікарських амбулаторій,
фельдшерсько-акушерських пунктів в амбулаторії загальної практики – сімейної
медицини. Передбачити кошти в бюджетах на матеріально-технічне і кадрове
забезпечення, придбання санітарного автотранспорту, відкриття аптек. Вважати
обов’язковим, при відкритті амбулаторій, наявність мікроскопа лабораторного,
стоматологічного кабінету, електрокардіографа.
2.Розширити мережу аптек і
аптечних пунктів у сільській місцевості державного виробничо-торговельного підприємства “Волиньфармпостач”.
3.Забезпечити належну
підготовку закладів сільської охорони здоров’я
до акредитації, звернути увагу на телефонізацію, наявність
холодильників, сухожарових шаф.
4.Здійснити, у разі потреби,
перепрофілювання ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, розташованих у
сільській місцевості у ліжковий фонд медико-соціального
призначення з передачею його в установленому порядку органам соціального
захисту населення.
5.Створити на базі
закладів охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості, не менше 25
відсотків від існуючого ліжкового фонду денних стаціонарів, а також стаціонарів
вдома.
6.Забезпечити ефективне використання закладів та відділень медичної
реабілітації, а також місцевих санаторно-курортних закладів для
оздоровлення сільського населення.
7.Ужити заходів для пріоритетного оснащення закладів охорони здоров’я,
розташованих у сільській місцевості, сучасною ультразвуковою, ендо- скопічною, рентгенологічною, наркозно-дихальною
апаратурою, пересувними стоматологічними кабінетами, іншим обладнанням
відповідно до їх потреб.
8.Вести закупівлю
спеціальних автомобілів для дільничних лікарень, сільських лікарських
амбулаторій та амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, виходячи із
потреб.
9.Продовжити роботу з
утворення та забезпечення функціонування на базі закладів охорони здоров’я
обласного і районного підпорядкування бригад для надання лікувально-консультаційної та організаційно-методичної допомоги і здійснення
санітарно-протиепідемічних заходів у сільській місцевості.
10.Налагодити моніторинг
якості питної води у криницях громадського користування, джерелах і мережі централізованого водопостачання сільських населених
пунктів.
11.Зміцнити лікувально-оздоровчу базу санаторіїв та інших
закладів, призначених для лікування і оздоровлення працівників агропромислового
комплексу.
у сфері
культури:
1.Зберегти і забезпечити повноцінне
функціонування діючої мережі сільських закладів культури (614 клубів, 489 бібліотек) шляхом
переведення їх та їх працівників на бюджетне фінансування і ліквідувати неповну
зайнятість працівників галузі культури і мистецтва у відповідності з дорученням
Президента України від 9 жовтня 2001року № 1-14/1343 та дорученням Кабінету Міністрів України
від 26 червня 2002 року № 14 494/2.
2.Переобладнати під
заклади культури приміщення, що не використовуються,
створити заклади культури малих форм (світлиці, читальні тощо) у придатних для цього
приміщеннях, насамперед у селах, де немає стаціонарних закладів культури.
3.Зберегти мережу сільських початкових
спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання),
забезпечити їх ефективну діяльність, поліпшити умови матеріально-технічного і фінансового
забезпечення, передбачити виділення для цього відповідних коштів з
місцевих бюджетів.
4.Забезпечити
повноцінне функціонування існуючої мережі комунальних та громадських музейних
закладів, оснащення їх засобами охоронно-пожежної сигналізації, введення посад
сторожів, зміцнення самих приміщень (обладнання гратами тощо), особливо
тих, що внесені Кабінетом Міністрів України до:
4.1.Переліку
музеїв, де зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною
власністю і належать до державної частини Музейного фонду України (постанова Кабінету Міністрів
України від 2 лютого2000 року № 209) Колодяжненський
літературно-меморіальний музей Лесі Українки, відділ Волинського краєзнавчого
музею (Ковельський
район), Кортеліський історичний музей (Ратнівський район), Лопатенський музей
партизанської Слави (Ківерцівський район), Лобненський музей
партизанської Слави (Любешівський район).
4.2.Переліку музеїв, що
перебувають у віданні підприємств, установ та організацій, де зберігаються
музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до
державної частини Музейного фонду України (постанова Кабінету Міністрів України
від 29 листопада 2000 року №1766)
Берестечківський історичний музей (Горохівський район), Торчинський народний
історичний музей (Луцький район), Устилузький музей Ігоря Стравінського при
музичній школі (Володимир-Волинський район), Скриголівський музей історії села
(Горохівський район), Клубочинський історичний музей (Ківерцівський район),
Колпитівський історичний музей при школі (Локачинський район), Доросинівський
музей історії села (Рожищенський район).
5. Розвивати мобільні форми культурного
обслуговування сільського населення, створити умови для розширення
гастрольно-концертної діяльності професійних мистецьких колективів у сільських
населених пунктах області.
6.
Налагодити щорічний моніторинг ходу виконання розпорядження голови
облдержадміністрації від 14 серпня 2002 року № 343 “Про Програму поповнення
бібліотечних фондів області на період до 2005 року" щодо забезпечення
сільських бібліотек періодичними виданнями та книжковою продукцією.
7.Комп’ютеризувати
у кожному районі сільські публічні бібліотеки шляхом оснащення протягом
2003-2005 років комп’ютерною технікою і створення на їх базі шкіл передового
досвіду.
8.Брати
участь у Всеукраїнській
культурно-мистецькій акції “Мистецтво одного села”.
Протягом 2003-2005 років увести в експлуатацію
12 клубних
закладів, в тому числі 3 -
новозбудованих. Для цього спрямувати 3,3 мільйона
гривень, у тому числі 1,1 мільйона – з Державного бюджету України.
у сфері фізичної
культури і спорту:
1.Забезпечити збереження мережі сільських дитячо-юнацьких спортивних шкіл,
зміцнити матеріально-технічну базу, підвищити ефективність їх діяльності,
створити відділення з провідних видів спорту у сільських населених пунктах.
2.Створити при
сільських і селищних радах фізкультурно-оздоровчі і спортивні клуби.
3.Забезпечити підготовку та участь кращих сільських
спортсменів в обласних і Всеукраїнських змаганнях.
4.Ввести у сільських
і селищних радах посади організаторів фізкультурно-оздоровчої та спортивної
роботи з сільським населенням.
5.Вжити практичних заходів щодо введення третього уроку фізичної культури у
сільських загальноосвітніх школах І-ІІ та І-ІІІ ступенів акредитації.
6.Створити на базі дитячих таборів відпочинку обласної ради профспілки
працівників агропромислового комплексу мережу спортивно-оздоровчих відділень
для оздоровлення вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл і продовження
навчально-тренувальної роботи під час літніх канікул.
7.Забезпечити
проведення фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів за участю усіх соціальних груп сільського населення та учнівської
молоді, а саме:
-фізкультурно-оздоровчих
заходів у первинних фізкультурних організаціях;
- районних і обласних змагань серед сільських школярів під девізом “Хто ти,
майбутній олімпієць?”;
- районних і обласних
сільських спортивних ігор, спартакіад школярів, комплексних заходів за
програмою літніх спортивних ігор;
-
спортивно-мистецьких свят, галузевих спартакіад.
8.Запровадити нові форми післядипломної роботи та підвищення кваліфікації
кадрів галузі фізичної культури і спорту.
9.Вирішити питання
про встановлення квоти для пільгового вступу на навчання до інституту фізичної культури та спорту
Волинського державного університету ім. Лесі Українки випускникам сільських
шкіл для підготовки фахівців з фізичної культури і спорту та з інформатики.
10.Сприяти вирішенню питання забезпечення житлом спеціалістів з фізичної
культури і спорту в сільській
місцевості.
11.Щорічно виділяти кошти з місцевих бюджетів і Фонду соціального страхування на часткове фінансування
діяльності структурних підрозділів фізкультурно-спортивного товариства “Колос”.
12.Привести у належний стан головні спортивні споруди районів,
завершити будівництво плавального басейну у Камінь-Каширському районі, провести ремонт спортивного комплексу
“Колос” в м. Луцьку.
13.Постійно працювати над зміцненням і утриманням матеріально-спортивної
бази (будівництво і реконструкція) відповідно до планів соціально-економічного
розвитку.
14.У засобах масової інформації практикувати введення постійно діючих рубрик
“Село спортивне”.
Протягом 2003-2005 років на зміцнення матеріально-технічної бази існуючих та
будівництво нових спортивних споруд спрямувати 1,9 млн. гривень, у тому числі
0,6 мільйона гривень – з Державного бюджету України, відновити роботу і
ввести в дію 54 фізкультурно-спортивних заклади та споруди.
у сфері
соціального обслуговування населення:
- зберегти мережу інтернатних установ для
людей похилого віку та інвалідів, зміцнити їх матеріально-технічну базу, виділити земельні ділянки, надавати допомогу у веденні підсобних
господарств;
- поширити практику
організації сезонних (на зимовий період) інтернатних установ для людей похилого
віку, які мають можливість проживати влітку у власних житлових будинках;
- підвищити якість
обслуговування сільського населення соціальними службами та забезпечити їх приміщеннями,
транспортними засобами тощо;
- зміцнити матеріально-технічну базу територіальних центрів соціального
обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, виділити їм
земельні ділянки, надати допомогу для розширення мережі структурних
підрозділів, зокрема зберегти існуючу мережу стаціонарних відділень для
тимчасового проживання одиноких непрацездатних громадян (міні
будинки-інтернати);
- укомплектувати штатну чисельність і затвердити посадові оклади
працівникам стаціонарних відділень територіальних центрів на рівні нормативів
чисельності для працівників будинків-інтернатів для громадян похилого віку та
інвалідів.
5. Розвиток
житлово-комунального і дорожнього господарства
Житловий фонд
сільських населених пунктів нараховує 176 800 будинків (181 400 квартир), загальною площею
11 485 200 кв.м. Основним його недо-ліком є низький
рівень інженерного оснащення. До 1970 року споруджено 65,2 відсотка будинків. Тільки 16 відсотків житлового
фонду обладнано водопостачанням, 9,2 - каналізацією, 18,1- відсотка природним газом.
Більшість сільських доріг
занедбана, потребує ремонту та облаштування. У селах практично відсутні спеціалізовані
підприємства з ремонту, технічного обслуговування та експлуатації житлового
фонду, об'єктів соціально-культурного обслуговування, інженерних мереж та
споруд.
Житлове будівництво на селі у 2003-2005
роках має розвиватися насамперед шляхом спорудження індивідуальних жилих
будинків за рахунок власних коштів забудовників. Потребують удосконалення
нормативи та стандарти у проектуванні і будівництві жилих будинків різних типів
з метою поліпшення архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних та
експлуатаційних показників. Необхідно освоїти новітні способи опалення
житла та об'єктів соціально-культурного призначення, модернізувати котельні і
теплові мережі, встановити прилади обліку споживання енергоносіїв та води.
Протягом 2003 року ввести у експлуатацію 53 000 кв. м. житла, у
2004- 69 000 кв. м, у 2005 році - 92 000 кв.м (загальної площі).
Підтримку житлового будівництва здійснювати шляхом надання забудовникам
пільгових кредитів згідно з програмою "Власний дім", розширювати у
сільській місцевості практику молодіжного житлового будівництва, споруджувати житло для
працівників бюджетних установ та соціально незахищених громадян.
До 2005 року здійснити:
- будівництво та увести в
експлуатацію локальні системи водопостачання у сільських населених пунктах
(за 2003 рік - 10,5 км, 2004 – 13,6 км,
2005 – 31,4 км загальною вартістю 3,6 мільйона
гривень, у тому числі 1,8 мільйона - за рахунок коштів
Державного бюджету України);
- реконструкцію,
капітальний ремонт та привести до робочого стану існуючі водопровідні мережі у
регіонах за відповідні роки протяжністю 65, 75 і 85 км;
- проведення моніторингу
якості питної води, що забирається з централізованих та нецентралізованих
джерел водопостачання, відповідно до Закону України "Про питну воду та
питне водопостачання".
Розвиток мереж газопостачання здійснювати насамперед у регіонах з обмеженими місцевими
ресурсами палива. Завершити будівництво розвідних мереж
та збільшити кількість підєднаних до них
житлових будинків і закладів соціально-культурного призначення з метою
досягнення проектного завантаження газопроводів. У 2003-2005 роках має бути
збудовано 105 км підвідних газопроводів та 452 км розвідних мереж. Для введення
їх у експлуатацію залучити капітальні вкладення в
обсязі 31 мільйон гривень, у тому числі з Державного
бюджету – 7,5 мільйона гривень.
Удосконалити та
впорядкувати дорожньо-транспортну та вуличну мережі. Прокласти
26,3 кілометра вуличних мереж. Для цього використати 4,1 мільйона гривень з місцевих бюджетів. У 2003-2005 роках
збудувати 31,3 кілометра сільських
доріг загального користування, для чого залучити додаткові капітальні вкладення в обсязі 9,5 мільйонів гривень. Для
поліпшення обслуговування діючих та новозбудованих інженерних мереж і споруд
створити 5 спеціалізованих підприємств комунального господарства.
Органам місцевого самоврядування слід здійснити заходи щодо
забезпечення безпеки населення у місцях масового перебування (заклади культури,
фізичної культури та спорту, навчальні заклади, об'єкти торгівлі, побутового
обслуговування, місця відпочинку). Визначити і облаштувати місця для
накопичення та утилізації побутових відходів.
6. Розвиток сфери платних послуг
Унаслідок економічної кризи
сфера платних послуг на селі занепала. Торгівельними закладами
забезпечено чотири з п’яти населених пунктів області. Не мають
торгівельних закладів 132 населені пункти з чисельністю 17 тисяч мешканців.
Різко погіршилося транспортне обслуговування. Більше 28 відсотків сіл не мають зупинок громадського
транспорту, кожне шосте - знаходиться
від зупинок на відстані понад 5 кілометрів. Стаціонарні
підприємства служб
побуту та пересувного обслуговування відсутні у 996 населених пунктах, де
мешкає 90 відсотків сільських жителів. Невирішеною залишається
проблема забезпеченості сільського населення послугами зв’язку. За рівнем телефонізації
сільські населені пункти поки що суттєво поступаються середньообласному
показнику. Зокрема, у сільській місцевості на 100 сімей є 22 телефони, тоді як у
середньому по області – 46.
За
2002-2005 роки з метою поліпшення торговельного обслуговування сільського
населення, наближення підприємств торгівлі до місць проживання, управліннями
райспоживспілок і споживчих товариств передбачається:
-
відновити
торговельне обслуговування населення у населених пунктах, де воно
припинене, шляхом відновлення роботи наявних магазинів, відкриття торговельних точок на дому, активізації роботи
пересувної торговельної мережі;
- переобладнати законсервовану
торговельну мережу у підприємствах громадського харчування, пунктах заготівель
сільгосппродукції та надання побутових послуг, аптечних закладах;
-
розширити функції міжрайбаз за рахунок організації закупівель і постачання
матеріально-технічних ресурсів, сировини фермерським, сільськогосподарським
підприємствам, комерційним структурам;
- продовжити роботу з
організації на базі закритих універмагів та інших магазинів ринків з продажу
продовольчих і непродовольчих товарів;
-для
максимального освоєння м’яса, зерна, овочів, картоплі, фруктів та іншої
сільськогосподарської продукції і сировини з особистих селянських (фермерських)
та інших агроформувань здійснити заходи
з налагодження довготермінових ділових контактів на основі договорів на продаж
продукції. Залучити
до заготівель усі споживчі товариства, сільські магазини, ринки,
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.
З метою розширення ринку побутових послуг:
- відновити і розвивати мережу підприємств, що надають побутові послуги
(лазні, хімчистки, перукарні, ремонт складної побутової техніки, радіоелектронної апаратури, одягу, взуття тощо);
- сприяти легалізації суб’єктів підприємницької діяльності та сплаті
ними податків, які надають населенню побутові послуги без реєстрації або
частково сплачують податки;
- залучати соціально незахищені категорії до діяльності у сфері
побутового обслуговування населення;
-
налагодити навчання і підвищення кваліфікації керівних кадрів, фахівців та
інших працівників сфери побутового обслуговування населення.
Підтримати розвиток торгівлі та
побутового обслуговування шляхом:
- надання суб’єктам
господарювання у межах компетенції пільг щодо плати за землю, передачі їм в оренду на
пільгових умовах приміщень та іншого майна комунальної власності;
- часткового відшкодування за
рахунок місцевих бюджетів витрат на утримання об’єктів торгівлі, побутового
обслуговування та доставку до них товарів і сировини у малонаселених, віддалених
та інших місцевостях з особливо несприятливими умовами обслуговування
населення.
Обласній дирекції ВАТ “Укртелеком” передбачити виконання робіт з телефонізації 4-х сільських населених пунктів,
будівництва та розширення телефонних
станцій у 18-ти сільських населених пунктах. Усього на розвиток сільських
телекомунікаційних мереж використати не менше 2
мільйонів гривень власних та залучених
коштів.
7. Управління виконанням
Програми
Реалізацію
передбачених Програмою заходів щодо
підвищення рівня зайнятості сільського населення, організації та розширення
мережі закладів соціально-культурного обслуговування, розвитку
житлово-комунального, дорожнього господарства та сфери платних послуг мають
організовувати центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого
самоврядування. Відповідальні виконавці заходів Програми
щоквартально надають облдержадміністрації
інформацію про хід їх виконання.
Зазначені заходи необхідно
включати до щорічних програм економічного і соціального розвитку відповідних
галузей та територій. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого
самоврядування мають забезпечити розроблення місцевих програм розвитку
соціальної сфери села, де визначати переліки населених пунктів, що потребують державної підтримки,
першочергово коригувати генеральні плани тощо. При формуванні бюджетів місцевих рад необхідно передбачати кошти
для підтримання у належному стані та проведення поточних ремонтів об’єктів
соціальної сфери села чи сіл на території відповідної ради, зокрема, шкіл,
дитячих садків, медичних закладів, бібліотек, тощо. Суми коштів у кожному
конкретному випадку будуть визначатися з урахуванням реальної потреби.
Обласна державна
адміністрація має щороку узгоджувати з Міністерством аграрної політики України
проекти переліків об'єктів соціального призначення, що намічається
споруджувати у сільських населених пунктах з використанням
коштів Державного бюджету України. Одночасно слід подавати переліки закладів, що відкриватимуться в існуючих
приміщеннях та спорудах, де, крім загальної
характеристики, мають зазначатися види витрат та потреба в коштах на оновлення
їх матеріальної бази з визначенням сум, що виділятимуться з коштів місцевих
бюджетів. Міністерство аграрної політики України має узагальнювати подані
матеріали та надсилати їх Міністерству економіки та з питань європейської
інтеграції України і Міністерству фінансів України для урахування у проектах Державного
бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку
України на відповідний рік. Остаточні переліки об'єктів формуватимуться
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України і
затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України. Розподіл між регіонами коштів
Державного бюджету України, що виділятимуться на підтримку індивідуального
житлового будівництва на селі за Програмою "Власний дім", має
здійснюватися з урахуванням обсягів фінансування цієї Програми за рахунок коштів
місцевих бюджетів та рівня соціально-економічного розвитку сільських населених
пунктів.